Батькам

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Домашнє насильство - це система поведінки, а не окремий випадок!

Отже, перш ніж карати дитину „за щось”, „для чогось”, варто розуміти:

· не можна примусити щось зрозуміти - треба підвести до розуміння того, як слід робити;

· правильно виховати можна лише підвищенням рівня конкретної особистості, розвитком почуття її гідності, поваги до себе як до людини;

· сім’я має бути простором без насильства, насильство породжує насильство, покарання призводить до покарання.

Тому:

· якщо є сумнів, карати чи не карати, - карати не слід;

· неприпустимо карати і навіть погрожувати знаряддям покарання, завдавати болю та страху будь-якими іншими насильницькими діями ( крутити вуха, скубти) - це прояви садизму;

· неприпустимо систематично погрожувати покаранням у будь-якій формі, навіть натяком, рухом або поглядом;

· неприпустиме приниження гідності - дитина втрачає віру в себе, у власне«Я»;

· неприпустимо дорікати дітям лише за те, що ви не в гуморі, засмучені, роздратовані з якихось своїх причин, хворі, і ваша власна врівноваженість поза контролем.

Вади треба не викорінювати, а коригувати, перетворювати їх на чесноти! Дитина має право на особисті почуття, друзів, думки, секрети. Забезпечити їжею, одягом, навчити доглядати за собою, піклуватися про неї у разі хвороби обов’язок дорослих. Які люди, громадяни виростуть завтра з тих, кого б’ють сьогодні рідні батьки?

Необхідно розірвати коло жорстокості й насильства, припинити ображати дітей. Щоб діти не тікали з дому, не шукали способу помститися, вкоротити собі віку - любіть їх.

Любов - найкращий засіб виховання!

Поради батькам

"Щоб домашні завдання не стали тягарем..."

 

·         З перших днів привчайте дитину виконувати домашні завдання в один і той же час. Це має бути не надто пізно ввечері, але після відпочинку. Пам’ятайте: відпочинок має бути активним, а не таким, що виснажує і знижує працездатність.

 

·         Поступово розширюйте міру самостійності школяра. Разом організуйте роботу, але сидіти весь час з дитиною не варто. Допоможіть у разі необхідності, а потім перевірте і похваліть. Пам’ятайте: портфель учень складає сам і лише в 1-му класі дорослі допомагають це робити йому!

 

·         У разі небажання сідати за уроки, з’ясуйте причину протесту. Важливо зрозуміти, ця неприязнь до всіх уроків, чи до конкретних предметів. Спробуйте поговорити відверто, «по душам»; розкажіть про свої шкільні проблеми і дайте зрозуміти, що не все виходить одразу, до успіху треба докласти зусиль.

 

·         Під час виконання домашніх завдань дозволяйте невеличкі перерви по 5-10 хвилин: встати з-за столу, розім’ятись, випити соку чи води, зробити зарядку для очей.

 

·         Не робіть уроки за дитину! Це невірно. Так школяр ніколи не навчиться самостійності та відповідальності.

 

·         Якщо вашій дитині щось важко дається, то у вихідний день виділіть час і спокійно, без поспіху позаймайтесь додатково. Так ваша дитина почуватиметься впевненіше, а отже спокійніше. Не поспішайте з репетиторством! Це доцільно робити у тому випадку, коли труднощі з конкретного предмету не під силу вирішити дитині самостійно, а ви не в змозі забезпечити такий рівень знань, щоб надолужити відставання. Але не забувайте про перевантаження: здоров’я та відновлення сил під час відпочинку набагато важливіші!

 

·         Будьте терплячі. Спільні зусилля, доброзичливість, віра в результат і терпіння обов’язково дадуть результат!

 

13.10.2020

Шановні батьки!

1.Перед кожною зустріччю дитини з вулицею не забувайте ще раз нагадати Правила дорожнього руху ( особливо це стосується користування велосипедом, роликами). Дуже важливо, щоб дитина не тільки запам'ятовувала, але й добре зрозуміла, що виконувати Правила дорожнього руху потрібно завжди і скрізь. Кращий спосіб навчання - це власний приклад у виконанні «дорожньої азбуки». Своєчасне прищеплення дитині навичок дотримання Правил дорожнього руху дозволить запобігти нещасних випадків на дорогах, зберегти найдорожче - життя і здоров'я.

2.Не дозволяйте доньці чи синові бути на вулиці без нагляду дорослих у вечірній та нічний час. (Після 21 00).

3.Наголошуйте про те, щоб діти нічого чужого не брали та своєю поведінкою не створювали криміногенної ситуації (бійки, крадіжки, брутальна поведінка).

4.Слідкуйте за гігієнічними вимогами щодо харчування дитини (особливо це стосується вживання грибів).

5.Пам'ятайте про проблеми, які стоять перед сучасною молоддю: куріння, пияцтво, наркоманія (у зв'язку зі становленням характеру Вашої дитини, прийміть до уваги те, що ніхто з підлітків не застрахований від них). Особливо зверніть увагу на друзів дитини.

6.Зверніть увагу на небезпеку поширення застудних захворювань та грипу в осінній період.

7.Не залишайте дітей без нагляду!

8.Не дозволяйте дітям гратися і кататися на ставках та річці, не знаючи товщини їх замерзання. Якщо діти забажали покататися на човні, необхідно переконатися в його справності і з'ясувати, чи є в ньому рятувальні засоби. Під час таких прогулянок рекомендуємо суворо дотримуватись правил поведінки у човні.

9.Пояснюйте дітям, чому небезпечно грати в рогатки, стріляти з самопала, кидати ніж у ціль.

10.Попереджуйте самостійне перебування дітей біля річки і в лісі.

11.Ліки, отрутохімікати, пальне тримайте під замком.

12.Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам'ятайте, ці хвилини вимірюватимуться ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди - потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.

Пам'ятайте, 

що життя ваших дітей залежить лише від Вас самих!

  

Коронавірус:

 інформаційна пам’ятка. 

 

 Обережно!!!

·      

































Виділяють 10 основних мотивів суїцидальної поведінки серед підлітків:

Переживання самотності, відчуженості, відчуття, що його не розуміють.

·       Реальна або уявна  втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі.

·       Переживання, пов’язані із смертю одного з батьків, розлученням батьків.

·       Почуття провини, сорому, образи, незадоволеність собою.

·       Страх перед ганьбою, приниженням, глузуванням.

·       Страх перед покаранням.

·       Любовні невдачі, сексуальні ексцеси, вагітність.

·       Почуття помсти, погроз, шантажу.

·       Бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття.

·       Співчуття або наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів.

Якими бувають суїциди підлітків?

    Загалом існують три види підліткового суїциду:

    1. Демонстративний (маніпулятивний) — підліток прагне звернути увагу на себе і свої проблеми, показати, що йому важко.

·       Прояви можуть різними — від дрібних порізів кистей рук до отруєння неотруйними ліками та зображення повішення.

    Зазвичай це робиться не для того, щоб заподіяти собі реальну шкоду або позбавити себе життя, а з метою налякати оточення, змусити їх задуматися, «усвідомити» своє несправедливе ставлення до нього.

    2. Афективний — скоєний у стані афекту, коли дитина не може контролювати емоційний стан, у якому знаходиться на даний момент. Підліток діє імпульсивно, без чіткого плану. Сильні негативні емоції — образа, гнів — заважають йому адекватно сприймати ситуацію.

·       Найчастіше діти в стані афекту здійснюють спроби повішення, отруєння токсичними та сильнодіючими препаратами.

    3. Справжній суїцид — найбільш небезпечний, саме він найчастіше призводить до смерті. Підліток готується до вчинення самогубства, продумує план дій.

·       Справжній суїцид часто пов’язують із депресивними станами.

    Однак перші два види є також небезпечними. Навіть, якщо дитина вдається до маніпуляції, це не означає, що вона не наважиться здійснити самогубство. Навпаки, у стані емоційного збудження дитина просто себе не контролює, тому й може здійснити такий крок.

   

За яким тривожними сигналами можна помітити суїцидальні настрої дитини?

         

    1. Зміни емоційного стану. Підліток може почати «вибухати» через дрібниці або, навпаки, втрачати інтерес до колишніх радощів життя. Можуть виникнути тривожні стани, безпричинні, на перший погляд, сльози або агресія.

·       Тривожним сигналом є різка зміна стереотипу поведінки в цілому. Наприклад, підліток став замкнутим і безрадісним, що для нього не було властиво, або навпаки — з’явилася збуджена манера поводитися в раніше мовчазних і малорухомих.

    2. Порушення сну. З’являються труднощі засинання, поверхневий сон, сонливість і слабкість протягом дня. Увага дітей також стає більш розсіяною, що може відбитися на навчанні.

    3. Розмови дитини про самогубство, акцентування уваги на епізодах суїцидів у фільмах, новинах. Підліток може почати писати депресивно забарвлені вірші або малювати такі ж малюнки.

    4. Наявність форумів або груп в соціальних мережах, які обговорюють самогубства. Підлітки, перебуваючи у вкрай пригніченому стані, самі шукають такі групи і, на жаль, знаходять, незважаючи на активну боротьбу правоохоронців.

    5. Зниження в підлітка інтересу до свого зовнішнього вигляду, негативні висловлювання на власну адресу. Людина, яка задумала покінчити життя самогубством, може перестати стежити за собою, забуває вчасно поїсти або їсть без апетиту улюблені раніше страви. Може нехтувати правилами гігієни, яких раніше завжди дотримувалася.

    6. Зміна кола спілкування. Підліток починає відгороджуватися від друзів, надавати перевагу віртуальному спілкуванню або може взагалі ні з ким не спілкуватися.

    7. Дарування улюблених і найбільш цінних особистих речей (одяг, іграшки, прикраси). Це — дуже тривожний сигнал, під яким ховається невисловлене прохання про допомогу, крик про те, що в душі — дуже серйозна травма.

Як діяти батькам?

   

    Пам’ятайте:  дитині важливо знати, що в центрі уваги батьків її особистість,  її переживання, а оцінки, соціальні успіхи, зовнішній вигляд, смаки — другорядні.

·       «Діти, коли відчувають, що з ситуацією не можуть впоратися, і розуміють, що дорослі не підтримують їх або не чують, вони роблять висновок, що з ними це відбуватиметься постійно. І це припущення, що з цього кола не вийдеш, призводить до того, що з’являється думка — навіщо так жити, якщо постійно буде так боляче?»

  В Україні створено телефони довіри, 

116-111(цілодобово)

0-800-500-225(з 12 до 16)

в які може звернутися дитина незалежно від батьків. Будь-які відомості про проблему, повідомлені дитиною фахівцю, є конфіденційними і не повідомляються батькам, якщо підліток того не бажає.

    Пам’ятайте: часто бажання за і проти суїциду є настільки врівноваженими, що якщо близькі вчасно вгадують наміри підлітка і проявляють увагу й турботу, ваги найчастіше схиляються в сторону життя.

Рекомендації соціального педагога батькам підлітків, схильних до правопорушень

1. Намагайтеся бути завжди позитивним прикладом для своєї дитини, законослухняним громадянином своєї країни.

2. З молодшого віку прищеплюйте дітям повагу до закону, прав людини.

3. Проявляйте витримку, терпіння під час спілкування з дитиною, обговорення його протиправних вчинків (дій).

4. Шляхом переконання, створення гідних та цікавих життєвих перспектив сприяйте виникненню у підлітків прагнення до законослухняності, вибору гідних друзів, дозвілля.

5. Відмовтеся від постійних повчань, не закріплюйте у підлітків негативної оцінки своїх вчинків.

6. Не нав’язливо здійснюйте систематичний контроль за життєдіяльністю підлітка.

7. В процесі необхідного перевиховання змінюйте обставини в сім’ї, звичні форми поведінки, спілкування, контролю та інше з дитиною та поміж дорослими.

8. Сприяйте особистісному зростанню дитини.

9. Висловлюйте йому свою довіру, схвалюйте його досягнення, виробляйте вміння не тільки підкорятися, а й командувати.